Безсмертний подвиг українського народу
Дивна річ – пам'ять; іноді вона підкидає тобі такі загадки, що й не второпаєш одразу, що й до чого. Що, здається, незвичного може бути у словосполученні "мій Луганськ"? Але кожного разу, як я проговорюю про себе ці слова, в моїй уяві постають спогади – наче фотографії, зроблені нашвидкуруч: не для офіційного альбому, який звичайно демонструють гостям, а для того, аби не забути миттєвості життя, що роблять його цікавішим.
І однією з таких незбагненних миттєвостей є постать мого прадіда, Кашкарова Олександра Миколайовича. Зовсім не загадковим чином вона асоціюється в моїй уяві з зимою та престольним святом у храмі Олександра Невського: мій прадід народився 6 грудня і отримав ім'я на честь свого святого.....